Песня войны и свободы (про Украину)

Мои первые стихи. Один из комментариев случился таким: «Що стосується надісланих Вами віршів - їх написала (або добре відредагувала) людина, яка досконало володіє українською мовою. Ну не гірше мене» [перевод: что касается присланных Вами стихов – их написал (или хорошо отредактировал) человек досконально владеющий украинским языком. Ну не хуже меня]. Таков большой комплимент моим слабым знаниями, а знаю язык я крайне мало. Никто не помогал, и никто не редактировал. Писал полдня – в ВС было время. Работа не заказная, а от души – «просто прет». Думаю, это хорошо. Так как никому не надо отвечать за нее, кроме меня. А я написал потому, что имею такую вот позицию (и делайте со мной что хотите – ведь там нет призывов – там частное мнение). В подтверждение сему скажу, что нигде, и в интернете, этих виршей и слов в таком порядке расставленных ни на каком языке нет, кроме теперь этого – с моим авторством, что легко проверяемо любыми инструментами. Авторский продукт – запах эпохи. Признаться, не ожидал высокой оценки с технической стороны. Спасибо за нее. Надо подумать о поэтической карьере. Дополнительно.

Пісня війни і свободи

Послухай, люди ці мої вірші:

я довго думав Як мені бути,

і вибрав.

Захищати Україну від ворогів і муті.

Вона одна боротися не втомилася

I раніше я бачив їх скромну твердість -

Жити і вчити дітей в своєму будинку як їм треба,

Бо «не можна поважати себе, не поважаючи сусіда»*.

Ця земля дає урожай всім, немає причин для війни,

ми суперники в спорті і тiльки,

А чому не до побачення, а Прощавай путінська Синьйорія -

Така проста у мене мрія.

 

Господь відай: за мир я всією душею стою

Але як вбивають братів дивитися не можу,

Вони герої.

А те, що не здалися і не зрадили надію

Людей судьбу вирішувати свою.

Але недостатньо тепер словами повітря стрясати -

Піду я за Україну воювати,

I голову скласти я теж радий,

Підсумок такий всяко краще животіння

В моїй країні,

Відкрий вірним і гордим шлях свободи,

Росія путіна - я більше не твій раб покірний,

Шукай інших «терпил» собi.

 

Громадяни Великої України завжди вiльнi,

Хмельницький, Домбровський, Зеленський,

Шмигаль, Залужний генерал**, Єрмак і Подоляк -

Слава всiм захисникам Вітчизни!

У годину випробувань ми сміливі, і сильні

Підтримкою своїх громадян і народів світу.

Президент каже: «я прийшов зламати цю систему»

Прибравши портрети зі стін, як рабської думки ідоли,

Звільнивши волю людини від гніту і болю,

I в цих словах була і є велика сила -

Зухвала сила небезпечного прикладу,

Чого путінська влада не пробачила,

Али собі лише кінець цим позначила.

 

Шукав в Росії я такий приклад як промінчик світла,

З надією на краще… поки воно не наступало.

Позбавили свободи слова, давши пропаганди отрута,

приховавши за брехнею нахабно правду,

Але думати людям не заборониш і не закриєш oчi,

Скувавши мир і добро як світло вночі.

Багато в Росії розумних, та мало сміливих героїв,

Адже боягуз не буває правим, а страх занадто мерзенний,

щоб життя віддати у владу йому, дітей віддати у владу йому -

Навіщо? Зберігати себе трохи днів?

Як жити в колі російських «друзів»?

Я захищаю свободу, і їй залишуся вірний.

Aндрiй Кашкаров

*«Нельзя уважать себя, не уважая соседа» [академик РАН Д.С. Лихачев, доктор филологических наук, профессор. Председатель правления Российского фонда культуры]

** с 4.3.2022 – полный генерал

© Copyright: Хосе Посодобль, 2022 Свидетельство о публикации №222032001949 https://proza.ru/2022/03/20/1949

Comments